ГАДЯЧИЙ, А, Е.

Гадячий, а, е. 1) = Гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) Гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 264.